Смерічка - карпатський Бітлз

Ансамбль "Смерічка" був заснований молодим музикантомЛевком Дутковським. Молодіжний фольклорний ансамбль народився в буковинському краї в маленькому старовинному гірському містечку Вижниця напередодні 1967 року. Йому судилося стати першим ВІА в УРСР і одним із перших ВІА колективів Сересера. Першим домом ВІА "Смерічка" стала Вижниця, це карпатське містечко стало своєрідним донором молодих талантів, із яких почалась "Смерічка".

До першого складу ансамблю "Смерічка" увійшли в основному студенти Вижнівського училища декоративно-прикладного мистецтва. На початку це був жіночий вокальний ансамбль у складі: Раїси Хотимської, Нелі Чебанової, Стели Фрунзе, Марії Наголюк, Лідії Шевченко, Галини Мокрецової, Одарки Джуруміі, Ніни Бондаренко, Зої Маслової, Ніни Цопи та Зої Якубовської. Спочатку музиканти грали у місцевому будинку культури та виконували пісні зарубіжних авторів з репертуару Луї Армстронга, Елвіса Преслі, "Бітлз", "Роллінг Стоунз" та інших. У цей час в ансамблі працюють: Левко Дутковський (керівник, клавішні інструменти), Олександр Шкляр (соло-гітара, саксофон), Віктор Музичко (бас-гітара), Олексій Гончарук (вокал, гітара), Валерій Бурмич і Леонід Сіренко (духові інструменти), Юрій Шорін (ударні інструменти), Володимир Матвієвський, Олександр Бродовінський.

Смерічка взяла на озброєння новий напрямок у музиці - біг-біт з використанням колориту народних українських пісень рідного краю. Ансамбль "Смерічка" швидко став популярність серед молоді. На танцювальні вечори, які проходили у Вижницькому БК з'їжджались шанувальники з навколишніх районів та з Чернівців, щоб потанцювати модні танці рок-н-рол, твіст, блюз, шейк. Вижницький райком комсомолу на чолі з Феліксом Карчевським підтримав нове починання і тому молодь почувала себе у Вижниці розкуто, вільно і без допомоги влади сама підтримувала належний порядок в Будинку культури. Для концертної діяльності "Смерічки", яка прискіпливо контролювались владою, Левко Дутковський створив скромнішу і компроміснішу програму. Її напрямок визначали в основному пісні Дутковського та кілька аранжованих ним пісень Василя Михайлюка та Олександра Білаша. Програму обов'язково мали доповнювати комсомольські патріотичні пісні, які Левко аранжував в своєму "смерічанському" стилі. Також фольклорний ансамбль "Смерічка" виконує пісні, написані Левком Дутковським - "Сніжинки падають", "Бажання" "Незрівнянний світ краси", "У Карпатах ходить осінь" (сл. Анатолія Фартушняка), "Якщо пройде любов", "Черешневий гай" (сл. Богдана Стельмаха). Молодий композитор і музикант Володимир Івасюк згадував: "Своєрідний стиль виконання і трактування фольклору привернули мою увагу, коли я вперше почув ансамбль на сцені. В "Смерічку" я приніс свої перші пісні". Плідна співпраця музикантів тільки доповнює красу і фарби в їхній творчості, відкриває їм дорогу до вершин популярності та слави. Художником-модельєром в ансамблі працює дружина художнього керівника ансамблю - Алла Дутковська.

Перший успіх до ансамблю "Смерічка" приходить на фестивалі, присвяченому 50-річчю Жовтневої революції в Чернівцях. Особливу позитивну роль у становленні ВІА "Смерічка" зіграла міністр культури СРСР Катерина Фурцева, подарувавши молодому колективу дві електрогітари. У 1968 р. до складу ансамблю "Смерічка" вливається співак і танцюрист танцювального колективу "Смеречина" - Василь Зінкевич, а з осені 1969 р. в ансамблі співає Назарій Яремчук, які склали унікальний легендарний дует. Також плідно в ансамблі працює співачка Марія Ісак. Разом вони виконують популярні пісні Володимира Івасюка: "Мила моя", "Червона Рута", "Водограй", "Ехо твоїх кроків" (сл. В. Вознюка), "Покинуті квіти" (В. Громцев - В. Івасюк)... Ці солісти принесли всесоюзну популярність і славу колективу виконанням багатьох пісень Левка Дутковського і Володимира Івасюка. Багато їх пісень звучить по республіканському радіо і телебаченню.

1970 р. на республіканському конкурсі самодіяльного мистецтва ансамбль здобуває перемогу і отримує звання лауреата фестивалю самодіяльного мистецтва Української РСР з врученням Диплому 1-го ступеня та Великої Золотої медалі. Художній керівник ансамблю Левко Дутковський теж був нагороджений Дипломом 1-го ступеня та Золотою медаллю. На конкурсі були виконані пісні: "Незрівнянний світ краси" (соліст Назарій Яремчук), "Бажання" (солістка Марія Ісак), "Верба" (солістки Лідія Шевченко та Раїса Хотимська), "Я піду в далекі гори" (солісти Назарій Яремчук і Василь Зінкевич). Всесоюзна фірма грамзапису "Мелодія" випускає перший міньйон ВІА "Смерічки" з піснями: "Ти прийди в синю ніч", "Бажання", "Незрівнянний світ краси" (Л. Дутковський - А. Фартушняк), "Мила моя" (В. Івасюк). Перший міньйон ансамблю мав колосальний успіх і розійшовся багатотисячним тиражем по всій країні. У жовтні 1970 р. на сцені Чернівецької філармонії, під час творчого звіту обласної спілки композиторів, вперше прозвучала пісня молодого композитора Володимира Івасюка  "Червона Рута" у виконанні солістів Василя Зінкевича та Назарія Яремчука, яка принесла неабияку славу ВІА "Смерічка" і завдяки якій цей колектив стає зіркою. 

У 1971 р. на Центральному Всесоюзному телебаченні був показаний перший український музичний телефільм про творчість молодих музикантів із Карпат - "Червона Рута" (реж. М. Скочеляс і Р. Олексів). З кадрів цього фільму можна бачити, що керує концертом Володимир Івасюк. Для широкого загалу публіки були показані багато пісень молодих авторів, у тому числі і пісня Володимира Івасюка "Червона Рута" у виконанні соліста ансамблю Василя Зінкевича. Після цього, супер-шлягер вже не міг не звучати по вітчизняному радіо і телебаченню. Цього ж року солісти ансамблю Василь Зінкевич, Назарій Яремчук і молодий композитор Володимир Івасюк беруть участь у підсумковому всесоюзному телеконкурсі "Пісня року". Вони успішно виконують пісню "Червона Рута" у супроводі оркестру Всесоюзного радіо і телебачення під керівництвом Юрія Силантьєва, яка приносить колосальну популярність молодому колективу та автору і звучить по всій країні. Пісню буквально підспівують від Карпат до Владивостока.

                                               Песня 1971 

На радянську естраду приходить ера української пісні, яку співає вся країна. Багато радянських композиторів пишуть свою музику на українські тексти. Ці пісні в свій репертуар включають: московський ансамбль "Самоцвіти" - "Верба" (Е. Ханок - Ю. Рибчинський), "Червона Рута" (В. Івасюк), "Чарівна Бойківчанка" (А. Сердюк - М. Воньо); білоруський ансамбль "Пісняри" робить сучасне аранжування народної пісні "Ти ж мене пiдманула" і виконує пісню Володимира Івасюка "У долi своя весна". Московський композитор Олексій Екімян пише низку своїх пісень для українських ВІА: ансамблю "Арніка" - "Сонячний дощ", "Вишнева сопiлка" (сл. Ю. Рибчинського), "Довга дорога" (сл. Б. Стельмаха), "Катерина" (сл. Е. Морозова); ансамблю "Чарівна Гітари" - "Ти за мене замiж вийди" (сл. М. Сингаївського), "Любиш чи не любиш", "Подаруй" (сл. І. Бараха), "Киянка мила" (сл. В. Кудрявцева). Багато пісень українських авторів у свій репертуар включає і популярна естрадна співачка Тамара Міансарова.

1972 р. на Центральному телебаченні ВІА "Смерічка" бере участь у Всесоюзному телеконкурсі "Алло, ми шукаємо таланти" з піснею Левка Дутковського "Горянка" і стає лауреатом. Також їх пісні звучать в черговому підсумковому телеконкурсі "Пісня року", де з не меншим успіхом солісти - Назарій Яремчук, Мирослава Єжеленко, Олена Кузнєцова - виконали пісню Володимира Івасюка - "Водограй". ВІА "Смерічка" успішно виступає в спільному концерті з білоруським ансамблем "Пісняри" в Колонному залі Будинку Союзів в Москві.

                                                    Песня 1972

З 1973 р. ВІА "Смерічка" працює на професійній сцені від Чернівецької філармонії. Володимир Івасюк згадував: "Підготовка кожної нової програми, учасником якої іноді буваю і я, відбувається завжди у суперечках, які часом переростають у гарячі дискусії про репертуар і аранжування. Це мене радує, тому що саме такі вимоги дають колективу можливість зберегти своє творче обличчя серед безлічі різних ВІА". Ансамбль починає свої численні гастрольні поїздки, збирає супер-аншлаги. 

                                            Фрагмент фільму "Співає "Смерічка"

1975 р. естонська кінознімальна група знімає про творчість ансамблю другий музичний телефільм "Співає "Смерічка". Цього ж року ансамбль покидає Василь Зінкевич, який переходить до ВІА "Світязь". 1976 р. на Всесоюзній фірмі грамзапису "Мелодія" виходить перша платівка ВІА "Смерічка", куди увійшли ранні пісні: "Два перстені", "Водограй" (В. Івасюк), "Незрівнянний світ краси" (Л. Дутковський - А. Фартушняк), "Ой, чия-то крайня хатка" (Г. Скупінський - сл. народні), "Скажи, скажи" (В. Громцев - В. Бабух), "Єдина" (Л. Дутковський - В. Кудрявцев), "Горянка" (Л. Дутковський - Д. Лектюк, С. Борисенко), "Осінь прийшла" (Г. Скупінський - В. Касієв), "Шовкова косиця" (І. Голяк - В. Кудрявцев), "Ми йдемо далі" (Л. Дутковський - О. Жуков), "Я - твоє крило" (В. Івасюк - Р. Кудлик). У записі брали участь співачки Алла Зборлюкова і Надія Пащенко.

1976 р. в ансамбль "Смерічка" приходить соліст Павло Дворський, який співає пісні у дуеті з Назарієм Яремчуком. 1978 р. своє дітище - ВІА "Смерічку" - залишає художній керівник Левко Дутковський, який переходить працювати на телебачення.

Навесні 1979 р. з життя йде найпопулярніший молодий автор багатьох українських пісень Володимир Івасюк. На фірмі грамзапису "Мелодія" виходить черговий міньйон ВІА "Смерічка" під керівництвом Володимира Таперечкіна з піснями: "Я бачу тебе" (І. Якушенко - Л. Ошанін, укр. переклад Г. Тарасюка, соліст Давид Степанівський), "Подивися, як цвітуть луки "(Л. Штайдл - І. Штайдл, чеською мовою, соліст Назарій Яремчук), "Романс з кінофільму "Овід" (Д. Шостакович, Олексій Салтиков - труба), "Не одпалай, моя любове" (В. Івасюк - Р. Кудлик, соліст Назарій Яремчук). Під час реорганізації ансамблю, на фірмі грамзапису "Мелодія" Назарій Яремчук записує свій сольний альбом "Незрiвнянній свiт краси" у супроводі ВІА "Музики" (художній керівник Володимир Білоусов, м. Ужгород) і ансамблю "Жива Вода" (художній керівник Юрій Шаріфов, м. Чернівці). У цей альбом увійшли пісні: "Озовися" (В. Дiденко - А. Фартушняк), "Осiнь Багряна" (Ю. Шарiфов - М. Задорожний), "Вiкна" (Л. Дутковській - А. Драгомирецькій), "Я не сумую за тобою" (М. Скорик - О. Воротар), "Останнiй лист" (П. Дворський - В. Кудрявцев, Н. Яремчук), "Незрiвнянній свiт краси" (Л. Дутковській - А. Фартушняк), "Золотоволоска" (В. Iвасюк - А. Драгомирецький), "Посмiхнулась ти" (Л. Дутковській - А. Драгомирецький), "Коли заснули синi гори" (А. Кос-Анатольський). І цього року, як данину пам'яті та подяки легендарному талановитому композитору, народному поету і музиканту Володимиру Михайловичу Івасюку, Левко Дутковський відроджує творчість ВІА "Смерічка". До складу ансамблю входять молоді музиканти: Ігор Луцейко (гітара), Олександр Соколов (бас-гітара), Володимир Прокопик (гітара, клавішні інструменти), Роман Лозинський (скрипка, клавішні інструменти), Ігор Лесько (ударні інструменти), Назарій Яремчук, Павло Дворський, Віктор Морозов, Світлана Гапяк, Наталія Добровольська (солісти), Володимир Крітовіч (звукорежисер). "Смерічка" знову багато гастролює країною і за кордоном (бере участь у концертній програмі на "Олімпіаді - 80" у Москві). 1980 р. фірма "Мелодія" випускає черговий міньйон ансамблю з піснями: "Зачаруй" (Л. Дутковський - А. Вратарьов), "Матіола" (Л. Дутковський - В. Кудрявцев, М. Бучко). 1981 р. Назарій Яремчук і ВІА "Смерічка" представляють країну на Міжнародному конкурсі "Братиславська Ліра", де співак став лауреатом і отримав приз глядацьких симпатій за виконання пісні "Я тебе малюю" (Р. Паулс - А. Дементьєв). 

1982 р. художній керівник ансамблю "Смерічка" Левко Дутковський знову залишає свій колектив, і вже назавжди. Він переходить на роботу директором Чернівецької філармонії, а його місце займає Назарій Яремчук, склад ансамблю плавно змінюється і з часом перетворюється на акомпануючий склад. 1984 р. ансамбль "Смерічка" стає лауреатом Всесоюзного огляду - конкурсу тематичних програм. 1985 р. ансамбль стає дипломантом XII Всесвітнього фестивалю молоді в Москві. У цей час в ансамблі працюють музиканти: Орест Хома і один з кращих саксофоністів Юрій Яремчук. 1987 р. "Мелодія" випускає другу мегаплатівку ВІА "Смерічка" з піснями: "Порізала пальчик" (укр. народна пісня), "Писанка" (П. Дворський - М. Ткач), "Капелюх" (В. Івасюк), "Чуєш, мамо" (О. Злотник - М. Ткач), "Ти на землі - людина" (В. Морозов - В. Симоненко), "Почекай" (А. Пушкаренко - М. Ткач), "Ой, у лісі під ялиною" (укр. народна пісня), "Рано повертати до зими" (А. Пушкаренко - В. Крищенко), "Полісяночка" (Г. Татарченко - В. Крищенко), "Запитай" (В. Морозов - В. Коротич).

1994 р. ансамбль дебютує в новому складі на чолі з автором - виконавцем Олегом Шаком. За всі роки свого музичного життя ВІА "Смерічка" брав участь у багатьох конкурсах та фестивалях. 1995 р., після відходу Назарія Яремчука, ансамбль припиняє своє існування. 1996 р. у Вижниці Левко Дутковський, як режисер і сценарист, провів Всеукраїнський фестиваль естрадної пісні імені Назарія Яремчука. 2001 р. на компакт-дисках були випущені три альбоми Назарія Яремчука "Я повернусь", де разом з новими піснями записані ті пісні, що виконувались в ті вже далекі 70-ті роки. 2005 р. в серії "Золота колекція" було випущено альбом ранніх пісень у виконанні ВІА "Смерічка". Також пісні у виконанні легендарного колективу видаються у збірниках популярних пісень 70-х років на компакт-дисках. В даний час багато сучасних молодих виконавців продовжують спадщину артистів і виконують пісні, народжені в легендарному українському ВІА "Смерічка". На сьогодні "Смерічка", яку іще називають карпатським бітлзом є вже історією української музики і залишається чи не єдиним колективом пісні якого звучали ледь не у всіх кінцях планети, а в тодішньому Радсоюзі "Смерічка" змогла стати предовиком у галузі музичної індустрії. 
  
Джерело:  http://www.pisni.org.ua